Про мене

ПРИЄМНО ПОЗНАЙОМИТИСЬ!

Мох Світлана Володимирівна, викладач математики  "Перещепинський професійний ліцей"
Освіта: вища, Дніпропетровський державний університет ім. О.Гончара
Математик, викладач
Вища категорія

Моя життєва позиція:

"Стався до роботи  відповідально, а до людей так, як ти хочеш, щоб вони ставились до тебе".

  Моє портфоліо

Педагогічне есе

У формуванні моєї особистості провідна роль належить моїй улюбленій вчительці, яка все життя віддала математиці. Тому вибір майбутньої професії був для мене усвідомленим і визначеним задовго до закінчення школи.

Вже навчаючись в університеті я зрозуміла, що мусить робити  вчитель, – любити дітей. Це має бути мудра, добра і вимоглива любов, що вчить жити і радіти життю.

Ось уже більше 30 років я живу і працюю за цим принципом. Глибоко переконана, що успіх навчально-виховної роботи залежить не тільки від рівня професійної підготовки вчителя, а й від його особистості, педагогічної майстерності, від бажання й уміння знайти ключ до кожного учня. Без цього прищепити любов до математики учням профтехучилища, які в школі, як правило, мали середній а то і низький рівень знань, дуже важко. Чим же привабити учнів? З перших уроків навчання я намагаюсь переконати майбутніх трактористів, водіїв і операторів, що математика необхідна не тільки для оволодіння професією, а й для повноцінної, результативної праці впродовж життя.

Мій шлях до омріяної професії розпочався з отримання вищої освіти в ДНУ, який я закінчила в 1981 році і здобула спеціальність « математик, викладач». З цього часу жодного разу я не зійшла з обраного шляху.

Древня китайська мудрість говорить:»Скажи мені – і я забуду. Покажи мені – і я запам’ятаю. Дай мені діяти самому – і я навчуся! « Тому на своїх уроках я намагаюсь надати можливість кожному учневі повірити в свої сили і переконатись, що він теж може досягти певних успіхів.  «Дуже добре допомагати своїм учням і направляти їх на вірний шлях. Але все це потрібно робити так, щоб учень не помітив допомоги та підказки і вірив, що все це він зробив сам.» ( Ф. Нейман). Ці слова і стали моїм педагогічним кредо.

Своїм життєвим кредо вважаю слова відомого українського поета:

           Учитись важко, а учить – ще важче.

           Але не мусиш зупинятись ти.

          Як дітям віддаси усе найкраще.

          То й сам сягнеш нової висоти.       ( П. Сингаївський)

Складові мого педагогічного успіху:

·        бути оптимістом, глибоко вірити в сили і можливості дітей, бачити насамперед усе краще, притаманне їм;

·        «не загубити» жодної дитини, дати кожній розкрити все краще, закладене природою, сім’єю, школою;

·        цікавитись кожним учнем як особистістю;

·        не виділяти надмірною увагою обдарованих дітей і не принижувати моралізаторством слабших.

Працюючи багато років в системі профтехосвіти я переконалася у важливості особистості вчителя для результативного навчання і виховання.

         Досить часто задумуюсь: чому і як учити ? Тільки формулам і теоремам ? І розумію, що цього замало. Моє завдання стати для учнів другом, товаришем, але насамперед їхнім наставником, керівником. Діти високо цінують такі риси вчителя, як правдивість, справедливість, порядність, чесність, гідність, працьовитість, самовідданість.

         Важливо, щоб у вчителя була любов до предмета, який викладається, потреба в знаннях, у систематичній самоосвіті. Кожен спеціаліст має поповнювати, поглиблювати та вдосконалювати свої знання, щоб бути для учнів цікавою людиною, особливо в наш час. Вчитель, що володіє комп’ютером, має унікальну можливість інтенсифікувати навчальний процес, зробити його більш наочним та динамічним. Тому оволодіння комп’ютерними технологіями і використання їх на уроках – один із пунктів самоосвіти.

         Діяльність вчителя можна порівняти з працею хлібороба – зерно знань, умінь, добра, справедливості засіває він в душі учнів. І так же,  як хлібороб, чекає доброго врожаю в душах своїх учнів. За те, яким стане майбутній тракторист чи водій, несу відповідальність і я. Наші діти – це майбутнє країни. В тому, яким йому бути, є частка моєї праці, моєї душі.